Поглинутий колом своїх щоденних професійних обов’язків і турбот педагог, спостерігаючи протягом року зміни, які відбуваються в окремих учнів і в усьому класі, не завжди в змозі зрозуміти, під впливом яких саме чинників відбулися ці зміни, що стало їх причиною.

Щоб розібратися в цьому необхідно доповнити досвід і інтуїцію науковим знанням. Соціально-психологічні спостереження сприяють отриманню таких знань. І так, соціально-педагогічні спостереження:

1. Метод спостереження.

Це один з основних емпіричних загальнонаукових методів. Одним з варіантів спостереження є метод опису значущих ситуацій. Суть його полягає в тому, що для розуміння особистісних і групових характеристик надзвичайно важливе значення має те, як особистість чи група поводиться в незвичних ситуаціях, як реагує на них, знаходить шляхи розв’язання проблем і конфліктів, що призвели до створення таких ситуацій. Використання цього методу (особливо під час відвідування зборів, диспутів, обговорень) багато дає для розуміння особливостей розвитку колективу і взаємин його членів.

2. Метод вивчення документів.

(Медичні картки, класний журнал, читацькі формуляри, щоденники, плани роботи, протоколи, твори тощо) дає додаткову різнобічну інформацію, яку можна використати під час складання узагальню вальних схем, рекомендацій щодо роботи з відповідним класом.

Таке вивчення класного колективу дає змогу оцінити перспективність і необхідність тих чи інших форм педагогічного впливу, оптимально спланувати навчально-виховну діяльність, цілеспрямовано здійснювати індивідуальний, диференційований підхід.

3.Роль батьків у вихованні дитини найважливіша. Вони головні «проектувальники, конструктори, будівельники» дитячої особистості. Ось чому вчителю так важливо знати, як впливає сім’я на виховання дитини. (Тест для батьків).

4. Хороший учитель більш-менш точно знає особливості своїх вихованців. Але без допомоги психології йому не обійтися. Для успішної роботи в кожному конкретному класі, з кожною окремою дитиною педагогу необхідно знати типи сприйняття учнів і свій особистий. Тоді можна обрати такий спосіб спілкування з дітьми, такі форми подачі навчального матеріалу, які найбільше відповідають індивідуальним психологічним особливостям школярів. (Тест «Ваше сприйняття».)

5. Методи соціометрії виявляють лідерів класу, прийнятих, неприйнятих, зневажених, тих хто поза колом. Той, хто вивчає дитячий колектив, ставить учням запитання типу «З ким би ти хотів сидіти за однією партою?». Учні мають по черзі назвати прізвища та записати в таблицю. Після цього педагог вивчає відповіді учнів та складає соціограму. Така інформація дуже важлива для педагога, за її результатами здійснюють психолого-педагогічну корекцію міжособистісних взаємин у класному колективі.

6. Серед проективних методів, які широко використовують у наш час в педагогічній практиці, слід виокремити метод незакінчених речень. З метою діагностики ставлення учнів до свого класу, вчителів, складання загальної характеристики класу можна запропонувати наступний тест незакінчених речень:

1. Я вчуся найкраще, якщо….

2. Я щасливий, коли мої вчителі….

3. У нашому класі спільна робота….

4. Мої вчителі вважають, що я ….

5. Коли я запитую, мої вчителі….

6. Коли в мене виникають труднощі, мої вчителі….

7. Наш клас….

8. Найбільше мені в моїх учителях подобається….

9. Коли я добре справляюся з завданням, мої вчителі….

10. Найменше в моєму класі мені подобається….

11. Найбільше в моєму класі мені подобається….

Максимальна невизначеність речень дає учням змогу в своїх відповідях виражати свої, іноді потаємні, думки, почуття, настрої, а вчителю – отримати додаткову інформацію про школярів для найбільш повного і оптимального педагогічного впливу на особистість і колектив.

7. Самоаналіз навчальної діяльності вчителів, які працюють в даному класі, можна здійснити за такою схемою:

Навчальні досягнення з предмета
Клас	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
	Прізвище, ім’я учня	Прізвище, ім’я учня	Прізвище, ім’я учня	Прізвище, ім’я учня

У результаті всебічного вивчення класного колективу складають таку узагальню вальну таблицю:

П.І.Б.

учня

Загальні відомості

Навчальна діяльність учня

Рівень інтелектуального розвитку

Характерні риси особистості

Загальні висновки і рекомендації

Характеристика сім’ї

Стан здоров’я

Тип сприйняття

Місце за соціограмою

Ставлення до навчання, пізнавальна активність

Рівень сформованості навичок навчальної праці

Стійкі інтереси та нахили